top of page

Як звинувачення в тероризмі з боку росії заважає отримати притулок?

Updated: Aug 28

Росфінмоніторинг (Федеральна служба з фінансового моніторингу) веде Перелік організацій та фізичних осіб, щодо яких є відомості про їхню причетність до екстремістської діяльності або тероризму. Люди, що потрапляють туди (якщо вони знаходяться поза росією ) зазвичай вітають з визнанням заслуг у боротьбі з російським режимом, але мало хто розуміє як цей статус ускладнює життя людини з російським громадянством навіть поза росією . Цей статус нерідко заважає в отриманні політичного притулку, істотно зменшує шанси на отримання гуманітарних віз і створює підвищений ризик екстрадиції до росії.


Росфінмоніторинг – це один з каральних органів росії і в той же час один з надійних джерел інформації з точки зору бюрократичних машин, у тому числі європейських країн. Як це сталося?


Є така міжурядова організація FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей – Financial Action Task Force). Її метою є розробка та просування стандартів боротьби з відмиванням доходів, фінансуванням тероризму та фінансуванням поширення зброї масового знищення. FATF випускає рекомендації щодо осіб, які обвинувачуються в тероризмі (відзначу, не засуджених, а обвинувачених ). Їхня суть полягає в застосуванні превентивних заходів до таких осіб, включаючи заморожування активів (тобто позбавлення права відкривати та користуватися банківськими рахунками, неможливість розпоряджатися власністю), посилений фінансовий моніторинг (що ускладнює отримання допомоги від інших людей та організацій). Загалом максимальна поразка у правах лише на підставі висунутої підозри, а не вироку суду, яким вона перевірена. Саме тому звинувачення за терористичними статтями спричиняють гірші наслідки, ніж звинувачення у вбивствах або педофілії.


Активну участь у розробці МІЖНАРОДНИХ стандартів щодо протидії тероризму до 24 лютого 2023 року брала росія , її членство у FATF було призупинено лише через рік після повномасштабного вторгнення[1]. Водночас рекомендації, у формуванні яких вона брала участь, залишаються чинними і продовжують діяти на глобальному рівні.


ОБМЕЖЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПРОЦЕДУР НАДАННЯ ПРИТУЛКУ


Так у 2012 році FATF вказала у Спеціальних рекомендаціях щодо боротьби з фінансуванням тероризму:

«Країни також повинні вживати всіх можливих заходів для забезпечення того, щоб вони не надавали притулку особам, обвинуваченим у фінансуванні тероризму, терористичних актів або терористичних організацій, і повинні мати процедури для екстрадиції, по можливості, таких осіб» (Рекомендація 5)[2]. Пізніше ці спеціальні рекомендації були інтегровані до оновлених «40 Рекомендацій FATF»[3]. І в цьому переліку слово «притулок» не згадується, але організація не визнавала раніше видані рекомендації помилковими. Це означає, що якщо країна раніше імплементувала рекомендацію щодо недопущення осіб, які звинувачуються в тероризмі, до процедур притулку на основі старих рекомендацій FATF, вона може продовжувати діяти.


Звичайно, формально заборонити просити притулок кожному, хто звинувачується в тероризмі неможливо – це суперечило б Женевській Конвенції про біженців 1951 року, директивам ЄС, Дублінському регламенту та іншим міжнародним угодам, тому ці рекомендації цілком могли бути імплементовані у внутрішні регламенти роботи зі справами шукачів. Наприклад, може вимагатися обов’язковий позитивний висновок служби безпеки або іншого компетентного органу у справі, без якої міграційна служба не може ухвалити рішення про надання притулку особі обвинуваченої в тероризмі.


АЛЕ ЯК ТАК? АДЖЕ ПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ РОСІЮ ВИЗНАЛИ КРАЇНОЮ-ТЕРРОРИСТОМ!


Згадаймо хто і що визнав.


  1. ПАРЄ – Парламентська асамблея Ради Європи

У Резолюції від 13 жовтня 2022 р. ПАРЄ оголосила росію терористичним режимом (пункт 11.6) [4]ПАРЄ — консультативний орган, резолюції якого не є обов’язковими для виконання країнами .


  1. Європейський парламент

У Резолюції від 23 листопада 2022 року [5]Європарламент визнав росію державою-спонсором тероризму. Резолюції Європарламенту — це політичні акти , які не зобов’язують до юридично значимих дій. Вираз політичної позиції.


  1. Парламентська асамблея НАТО

21 листопада 2022 року Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію про визнання росії терористичною державою.[6]


  1. Парламентська асамблея ОБСЄ

4 липня 2023 року Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила резолюцію , в якій визнала росію країною — спонсором тероризму.[7]


  1. Національні парламенти

Литва: 10 травня 2022 року Сейм Литви ухвалив резолюцію, в якій заявив, що росія є державою-спонсором і виконавцем тероризму.[8]


США: 27 липня 2022 року Сенат США ухвалив резолюцію, яка закликає Державний департамент США визнати росію державою-спонсором тероризму.[9]


Латвія: У заяві від 11 серпня 2022 року Сейм Латвії оголосив росію державою-спонсором тероризму.[10]


Естонія: 18 жовтня 2022 року парламент Естонії прийняв заяву, в якій оголосив російський режим терористичним, а росію — державою, яка підтримує тероризм.[11]


Чехія: 15 листопада 2022 року Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки ухвалила резолюцію, в якій визнала поточний режим у російській федерації терористичним.[12]


Польща: 26 жовтня 2022 р. Сейм Польщі прийняв[13] резолюцію[14] та декларацію[15] політичних характеристик про визнання влади російської федерації терористичним режимом, 14 грудня 2022 року ухвалив резолюцію, в якій визнав росію державою, яка підтримує тероризм і вживає терористичних заходів.[16]


Нідерланди: 24 листопада 2022 року нижня палата Парламенту Нідерландів ухвалила резолюцію, в якій назвала росію державою – спонсором тероризму.[17]


Словаччина: 16 лютого 2023 року Національна рада Словацької Республіки прийняла резолюцію росію країною-спонсором тероризму і російський режим – терористичним.[18]


6. Україна


Верховна Рада України не обмежилася політичними заявами, а ухвалила Закон України «Про заборону пропаганди російської нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України , символіки воєнного вторгнення російської нацистського тоталітарного режиму в Україні», тобто юридично визнала росію терористичною державою.[19]


FATF


24 лютого 2023 року тимчасово призупинила членство росії [20], але не внесла росії в чорний (High-Risk Jurisdictions subject to a Call for Action) або хоча б сірий список (Jurisdictions under Increased Monitoring)[21] за недотримання стандартів організації, як це просило Міністерство фінансів України.[22]


Отже, що бачимо? Заяви ПАРЄ, ОБСЄ, Європейського парламенту, ПА НАТО, національних парламентів країн ЄС мають форму політичних заяв і не мають жодних юридичних наслідків. FATF – єдина організація, яка має повноваження на міжнародному рівні прийняти юридичне рішення про те, що російські органи влади спонсорують терористичну діяльність, що фактично означає визнання росії державою терористом. Єдиною національною юрисдикцією, в якій рф юридично визнана терористичною державою є Україна.


Чи розуміють у ЄС, що їхні резолюції не несуть для росії жодних юридичних наслідків і що Україна просила про юридичні рішення, а не політичні заяви? Розуміють. Так на пленарному засіданні Європейського парламенту у жовтні 2022 року комісар ЄС із внутрішніх справ Ілва Йоханссон зазначила, що наразі в ЄС відсутня конкретна правова база для позначення третьої країни як держави-спонсора тероризму. [23]Аналогічні коментарі інших європейських політиків можна знайти в публікаціях новин про резолюції, прийняті національними парламентами. Відсутність юридично значимих рішень пояснювалося відсутністю відповідного законодательства. І якщо станом на лютий 2022 року відсутність відповідного законодавства була зрозумілою раптовістю повномасштабного вторгнення росії в Україну, то в травні 2025 року це можна пояснити лише страхом прийняття відповідальних рішень.


У загальнодоступному доступі відсутня інформація про те, що прийняті резолюції були направлені до FATF з проханням включити росію в чорний або сірий список. З таким проханням до профільної міжнародної організації зверталася лише Україна.


ЯК ЦЕ ВСЕ ВПЛИВАЄ НА КОНКРЕТНИЙ ЗАПИТ ПРО ПРИТУЛКУ?


Відсутність росії в чорному або сірому списку юрисдикцій FATF створює презумпцію добросовісності діяльності державних органів росії, уповноважених відповідно до законодавства росії протидіяти тероризму. Тобто рішення Слідчого комітету РФ, ФСБ РФ, судів та Росфінмоніторингу юридично мають презумпцію сумлінності у всіх національних юрисдикціях, окрім української. Список терористів Росфінмоніторингу – формально-юридично достовірне джерело інформації для міграційних служб та служб безпеки європейських держав. А якщо Вас туди включили, то у Вас виникає зворотний тягар доведення. Ви повинні довести, що саме у Вашому випадку це сталося у рамках політично, етнічно чи релігійно мотивованого переслідування. Але той факт, що саме Ви це довели, ніяк не впливає на оцінку достовірності списку Росфінмоніторингу в цілому. Кожному обвинуваченому за терористичною статтею потрібно знову доводити, що його включення до цього «загалом достовірного» джерела інформації про терористів було помилкою. Це стосується всіх країн, крім України, яка офіційно відмовилася визнавати цей список достовірним на законодавчому рівні.


У багатьох досі викликає здивування ситуація, при якій людина без будь-якого підтвердженого переслідування в росії, тільки на підставі потенційної загрози переслідування отримує гуманітарну візу або статус біженця, а людина яка внесена до списку Росфінмоніторингу – отримує відмову. Але тут нема чому дивуватися, оскільки ця ситуація є прямим наслідком архітектури міжнародного законодавства щодо протидії тероризму, в якому фактично закріплена презумпція вини обвинуваченого і презумпція добросовісності діяльності державних органів.


ЧИ МОЖНА ЗМІНИТИ ЦЮ СТРУКТУРУ?


Чи можна застосувати прогресивний підхід України у розробці міжнародного законодавства, щоб унеможливити використання міжнародних механізмів протидії тероризму з метою політично, етнічно чи релігійно мотивованого переслідування та репресій?


Можна, але дуже важко реалізувати. Насамперед через структурну нерівність FATF. У FATF 40 членів, з них 2 міжнародні організації (Європейська комісія, Рада зі співробітництва країн Перської затоки) та 38 – держав. Членство росії припинено, але вона цілком не виключена з членів. Ще є Асоційовані члени FATF – Регіональні групи FATF. Ці організації створені для охоплення стандартами FATF всього світу. Приклади:


MONEYVAL – для країн Ради Європи (сюди входить Україна)

EAG (Євразійська група) – Білорусь, Китай, Індія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан.

GAFILAT – Латинська Америка

MENAFATF – Близький Схід та Північна Африка

ESAAMLG – Східна та Південна Африка

Країни, що входять тільки в регіональні групи, не мають права голосу в самому FATF при розробці стандартів FATF. Навіть одна країна-член FATF (наприклад, Росія до 24.02.2023 року) мала в рази більше важелів впливу, ніж ціла регіональна група типу MONEYVAL або EAG. Це і створює нерівність, коли країни, які не є членами FATF безпосередньо (як Україна), змушені підкорятися механізмам, які самі не можуть змінити.


Очевидно, що Україні сьогодні належить лідерство в боротьбі з тероризмом, за яке вона щодня платить життями своїх найкращих людей. Відсутність України серед членів FATF є абсурдною. Тому при реформуванні міжнародного законодавства у сфері протидії тероризму треба починати з включення України до FATF.


Ніна Бєляєва

























Comments


© 2025 «ЄУІЗ». 

bottom of page